Раніше, тема повернення ПДВ вирішувалась тільки в «вузьких колах» і тільки з підприємствами, яким «було надано право» займатися цим питанням. Їх в колі підприємців називали «площадками».

Після «Революції гідності» нова влада обіцяла зробити процес відшкодування ПДВ прозорим і доступним. Що змінилося важко аналізувати, але як має виглядати по Закону сам процес відшкодування ПДВ, наша редакція запитала у експерта в питаннях економіки, політики та права Мізраха Ігоря Аркадійовича.

Сума податку, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).
ПДВ підлягає відшкодуванню тільки тоді, коли різниця між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту є від’ємною. У разі від’ємного значення суми:
* при податковому боргу вона враховується у зменшення суми боргу попередніх податкових (звітних) періодів,
* при відсутності податкового боргу:
* а) вона підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену за спеціальною формулою, яка вказана в п. 200-1.3 ПКУ. на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
* б) зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Варто пам’ятати, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
* були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
* мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Якщо Ви прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, вам потрібно подати наступні документи відповідному контролюючому органу:
1. Бланк податкової декларації з ПДВ;
2. Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;
3. Розрахунок суми бюджетного відшкодування;
4. Оригінали митних декларацій (п.п. 200.7-200.8 ст. 200 ПКУ)
Згодом на Вас очікує камеральна перевірка заявлених Вами даних, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Контролюючий орган також має право здійснити позапланову виїзну документальну перевірку. Перелік підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1238.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
* а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
* б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
* в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган казначейської служби виплачує платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування на поточний банківський рахунок платника податку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 ПКУ).
Корупційні схеми і «податкові ями»
«Податкова яма» в розумінні податківців – це суб’єкт господарської діяльності (підприємство), який використовує інших платників податків не з комерційною метою (купив-продав), а для одержання «податкової вигоди». Вигодою може бути мінімізація податків, несплата податку в повному обсязі, незаконне відшкодування ПДВ з бюджету тощо.
Поняття «податкова яма» не закріплене в законодавстві. Хоча в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом ДПАУ від 18 квітня 2008 року № 266 (нині не чинні) таке поняття містилося. Згідно з цими рекомендаціями, вигодоформуючий суб’єкт (податкова яма) – це суб’єкт господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), зокрема, через вигодотранспортуючих суб’єктів.
Одним з основних прикладів використання «податкової ями» є створення фіктивного, завищеного податкового кредиту для подальшого незаконного відшкодування ПДВ.
Серед основних причин виникнення та використання «податкових ям» можна вказати:
* оптимізацію податків, зокрема податку на додану вартість (через фіктивне збільшення податкового кредиту) та податку на прибуток (шляхом завищення витрат).
* корупцію в органах державної влади, зокрема у податкових органах. Представники податкової адміністрації, знаючи про існування або прикриваючи діяльність «податкових ям», стимулюють їх розвиток задля отримання винагороди (відсотка від обороту).
* потреба в нелегальній готівці. Суб’єкти підприємницької діяльності використовують «податкові ями» задля отримання готівкових коштів. Ці кошти надалі використовуються у тіньових операціях, виплатах заробітних плат «у конвертах», для хабарів та в інших цілях.
Як зазначає Державна фіскальна служба України, одним з методів подолання «податкових ям» є впровадження електронного оподаткування з 1 січня 2015 року. Нова система зробить неможливим формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету.

Посилання:
Податковий кодекс України
Постанова КМУ від 27.12.2010 р. № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахувань

mizrakhigor.wordpress.com