Кафедра хірургії серця і магістральних судин Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика була створена у 1992 році на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України. Її очолював весь час видатний український вчений академік Г.В. Книшов – директор цього ж Інституту.
Інститут є головною установою в галузі серцево-судинної хірургії в Україні, головним науковим, організаційно-методичним і лікувальним закладом.
З початком виконання перших операцій на серці (М.М. Амосов) в Інституті проводилась підготовка і навчання фахівців – серцево-судинних хірургів. Це єдиний заклад, де завжди проводилась підготовка серцево-судинних хірургів в клінічній ординатурі і аспірантурі.
Всі фахівці, які сьогодні працюють в 23, створених Інститутом Амосова, кардіохірургічних центрах України пройшли навчання в цьому закладі. Всі співробітники кафедри раніше працювали в Інституті. Науковий потенціал Інституту складається з 16 докторів мед. наук і 52 кандидатів мед. наук. Інститут має найбільший досвід хірургічного лікування кардіохірургічної патології в Україні і найбільший досвід хірургічного лікування інфекційного ендокардиту і ішемічної хвороби серця методом аорто-коронарного шунтування на працюючому серці в світі.
Після смерті Г.В. Книшова на вакантну посаду завідувача кафедри хірургії серця і магістральних судин НМАПО ім. П.Л. Шупика оголосила конкурс. Документи подали:
— член-кор. НАМНУ, доктор мед. наук, професор, заслужений лікар України, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України В.В. Лазоришинець – директор Національного інституту серцево-судинної хірургії НАМН України ім. М.М. Амосова;
— член-кор. НАМНУ, доктор мед. наук, професор Б.М. Тодуров – директор Інституту серця МОЗ України.
При проведенні обговорення кандидатур на цій кафедрі при таємному голосуванні всі співробітники підтримали кандидатуру В.В. Лазоришинця.
При обговоренні на засіданні трудового колективу хірургічного факультету НМАПО при таємному голосуванні 21 особа підтримали кандидатуру В.В. Лазоришинця і 8 осіб кандидатуру Б.М. Тодурова.
При обговоренні на кадровій комісії, яку очолює Перший проректор Ю.П.Вдовиченко, а членами є близьке оточення ректора, підчас таємного голосування 7 осіб підтримали Б.М. Тодурова і 3 особи В.В. Лазоришинця.
На засіданні Вченої ради НМАПО, яка складається з 125 осіб, 16 березня 2016 року були присутні 114 членів ради (кворум повний), було оголошено, що до ректора і Вченої ради з підтримкою кандидатури В.В. Лазоришинця звернулись:
— співробітники кафедри хірургії серця і магістральних судин;
— президія НАМН України, правління Асоціації серцево-судинних хірургів України.
Під час обговорення кандидатуру В.В. Лазоришинця у своїх виступах підтримали зав. кафедри неонатології НМАПО, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «неонатологія» проф. Є.Є. Шунько, зав. кафедрою нейрохірургії, член-кор. НАМНУ проф. М.Є. Поліщук, директор Центру дитячої кардіології і кардіохірургії проф. І.М. Ємець, зав. кафедри хірургії та трансплантології проф. О.Ю. Усенко, зав. кафедри терапії і ревматології академік НАМНУ, проф. В.М.Коваленко і проф. кафедри хірургії серця і магістральних судин проф. Р.М.Вітовський. У своїх виступах кандидатуру Б.М. Тодурова підтримали зав.кафедри патологічної та топографічної анатомії проф. В.П. Сільченко та зав. кафедри нефрології та нирковозамісної терапії проф. Д.Д. Іванов.
Після обговорення проведено таємне голосування. Було виявлено, що зареєструвались 114 членів Вченої ради, а бюлетені отримали і проголосували 117 членів Вченої ради. Тому вибори визнали такими, що не відбулися.
Наприкінці цих достатньо обґрунтованих фактів виникає питання: скільки у великій та могутній Україні буде діяти корупція? Коли припиниться «торгівельна діяльність» тих, хто рветься до влади (навіть у науковій сфері) з метою підлаштовування системи під себе?
Напевно, авторитет у любій сфері діяльності необхідно заробляти своєю працею та досягненнями, а не постійною рекламою по телебаченню та у друкованих ЗМІ. Пан Тодуров напевно забув про те, що люди судять про нього не по рекламі, а по справам, які він робить… І мабуть треба прислухатися до метрів кардіології та кардіохірургії, які заробили заслужений авторитет і яких бачать там, де їх місце.
А пан Тодуров має знати своє місце в науці і ще багато працювати над тим, щоб його авторитет зростав по справах, а не по рекламі! Бо звання доктора наук можливо захистити, а змусити народ повірити в «звання доктора медичних наук» не так просто… Як і заслужити авторитет серед своїх колег!